Захист курсової роботи з економіки Міраджі Наталії (2015 р.)

Автор статті: студентки, Міраджі Наталія, Загрекова Олена 

Захист курсової роботи з економіки студентки кафедри ТКШВ,
групи 4-ТМ Міраджі Наталії на тему:
"Ефективність використання оборотніх засобів підприємста"

Курсова робота складається з пояснювальної записки, додатків. Пояснювальна записка яка включає в себе вступ, два основні розділи, висновки, список використаної літератури.

В першому розділі курсової роботи було описано сутність та склад оборотних засобів, класифікація оборотних засобів, економічну ефективність використання оборотних засобів та показники використання оборотних коштів. Отже, оборо́тні за́соби — засоби, що перебувають у розпорядженні підприємства і можуть бути переведені в готівку протягом одного виробничого циклу або року [1]. Оборотні засоби включають запаси матеріалів, залишки готової продукції, дрібне знаряддя з тривалістю використання не меншою 1 року, а також готівку; грошові засоби, вкладені у виробничі оборотні й обігові фонди, джерелами утворення яких є власні й прирівняні до них позикові й залучені засоби. Класифікація оборотних засобів має важливе значення для аналізу та прийняття управлінського рішення щодо їх удосконалення. Оборотні фонди і фонди обігу. Оборотні засоби за характером участі в операційному циклі поділяють на дві групи: оборотні засоби, які обслуговують виробничий цикл підприємства (оборотні фонди,) і оборотні засоби, що обслуговують фінансовий (грошовий) цикл (фонди обігу). До оборотних фондів відносять виробничі запаси, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів. Фонди обігу - готова продукція, грошові кошти та їх еквіваленти, дебіторська заборгованість. Встановлення оптимального співвідношення цих фондів сприяє ефективному їх використанню. Важливим напрямом підвищення ефективності використання оборотних засобів на підприємствах є удосконалення їх розподілу за стадіями операційного циклу, зниження питомої ваги фондів обігу. Ефективність використання оборотних засобів характеризується системою показників (рис. 8.3). Дуже вагомим чинником є нормування матеріальних оборотних засобів. Визначення потреби підприємства в сировині й інших видах матеріальних ресурсів здійснюється за певними нормами їх витрат. Норма витрат того чи іншого виду матеріальних ресурсів - це гранично допустимий обсяг витрат на виробництво продукції за умов конкретного виробництва з урахуванням застосування найпрогресивнішої технології та сировини (матеріалів) найвищого ґатунку. Водночас надмірна кількість виробничих запасів негативно позначається на ефективності виробництва, що виявляється опосередковано підвищенням собівартості продукції. Показники оборотності оборотних коштів можуть розраховуватись по всіх оборотних коштах, що беруть участь в обороті, та за окремими їх елементами. Зміну оборотності оборотних коштів виявляють через порівняння фактичних показників з плановими або показниками за попередній період. Порівнюючи показники оборотності оборотних коштів, виявляють прискорення її чи сповільнення.

В другому розділі курсової роботи було розраховано собівартість сценічного костюму, розраховано прямі та непрямі витрати. Для обґрунтування сценічного костюму необхідно розрахувати собівартість даного швейного виробу. Собівартість це - являє собою грошовий вираз витрат на виробництво та реалізацію продукції. В загальному вигляді величина прямих витрат визначається як сума добутків різних витратних норм (на матеріали, напівфабрикати, робочий час) і цін на одиницю цих витрат. До непрямих витрат відносяться витрати, які пов’язані з виробництвом усіх видів продукції внаслідок чого їх неможливо віднести безпосередньо на собівартість конкретного виробу. Тому для визначення непрямих витрат спочатку укладається кошторис на певний період, а потім визначені витрати поділяються між окремими виробами пропорційно до встановленої економічно обґрунтованої бази.

Отже, основна мета курсової роботи досягнута в повному обсязі у відповідності з зазначеним завданням. Розраховано собівартість сценічного костюму.